Володимир Кузнєцов: “East of West” Джонатана Гікмена

East to West

📜 Автор: Jonathan Hickman
🎨 Nick Dragotta (художник), Frank Martin (колорист), Frank Martin Jr. (ілюстратор)
📗 Мальопис: East to West

Для мене визначенням дійсно гарної книги завжди було: "Вона містить більше, ніж записано на її сторінках".

Але треба зазначити, що для графічної прози це визначення не є справедливим (принаймні в більшості випадків). Мальопис — це такою ж мірою візуальне мистецтво, як і вербальне. І для мальопису важливо саме “показувати”, а не “розповідати” історію, що робить глибинні трактування менш притаманними йому. Звісно, ми можемо довго розповідати про символізм зображень, не менш глибокий та різноманітний, ніж символізм слів. Та менш з тим, символізм в образотворчому мистецтві часто полягає саме в перекладі образа в слово, надання певному образу місця і контексту.

“East to West” – це саме такий приклад. З одного боку він вочевидь глибший за типову пригодницько-фантастичну історію, він заграє з релігійними та культурними символами, провадить певну філософію у своїй світобудові. Але з іншого боку, ця серія збудована саме за принципами американського коміксу, з максимально спрощеними, архетипічними персонажами, дуже чіткими відносинами, відшліфованими до блиску конфліктами та передбачуваними “непередбачуваними поворотами”. Це приклад майстерної ремісницької роботи, який, менше з тим, навряд зачепиться у вашій пам’яті, бо, фактично, не має жодної дійсно оригінальної ідеї та характерного образу. Саме певна шерехатість, елемент читацького дискомфорту часто-густо стає тією основою, яка дозволяє твору залишитися у спогадах, хай навіть початкові враження не будуть надто приємними.

Що мені зайшло в цьому мальопису? Цікава світобудова — майбутнє, в якому США є не єдиною державою, а окремими характерними націями, театрально-яскравими, втім дуже потужними. Єдине, певне, що я б радше волів бачити замість китайців Мао, що вигнані закріпилися у Сан-Франциско, Чан Кайши та його Гоміндан. Бо й де-факто Новий Шанхай асоціюється із чим завгодно, тільки не з маоістським Китаєм. Перший том мало показує Безкінечні нації — державу індіанців, а її б як раз дуже кортіло побачити (особливо після “Black Science”). Техас та Конфедерація теж прекрасні. Світ очевидно бутафорський, втім не позбавлений того характерного all-american шарму, трохи потасканого по краях, але загалом прикольного.

За антуражем (хай вас не введе в оману майбутнє та гай-тек) — це вестерн. Прерії, коні, круті ганслінґери і оте все. І я навіть не говорю про характерний образ Смерті (одного з чотирьох варшників Апокаліпсису, так) і Війни (в минулому втіленні). Сама ідеологія того що відбувається — це доволі характерний вестерн: з одиноким воїном, історією помсти, переслідувачами, прерією та шоудауном в кінці, де сам-один герой розвалює бісову купу ворогів. І структурно це зроблено настільки банально, що навіть футуристичні та релігійні цяцьки, якими обвішаний сюжет аж ніяк не маскують цю структурність.

Менше з тим, це гідна, жвава історія, яка добре заграє як зі світом зовнішнім, так і з внутрішніми світами персонажів. Всі мають свою мотивацію, яка подається логічно і поступово. Є певний розвиток, який також не виглядає надуманим, флешбеки, які, крок за кроком розставляють фігури на стартові позиції. Саме так — перша книга — це, за великим рахунком, лише експозиція, пояснення хто де стоїть і куди планує рухатися. Проблема в тому, що після цієї розстановки насправді не дуже цікаво, що ж воно станеться далі — тому що загалом, скелетно, це і без того вже зрозуміло. Попри всі плоттвісти та подальше розкриття персонажів. Нас чекає потужне протистояння, яке буде розкручуватися по спіралі, поки не досягне кульмінації. І це, насправді, ок. Іноді жанрова література має бути просто жанровою. Тим більше, коли зроблена вона майже з бездоганною якістю.

Висновок мій простий: я не знаю, чи продовжу я занурення у цю саґу найближчим часом, втім першим томом загалом задоволений і позбавлений певних ілюзій щодо наступних.

Інші публікації за темою

Володимир Кузнєцов: "East of West" Джонатана Гікмена

#безцензури: «Сила коміксів»

Володимир Кузнєцов: "East of West" Джонатана Гікмена

#безцензури: «Щоденник 3»

Паперовий звіринець

Відгуки та й отаке: “Паперовий звіринець та інші оповідання”

Лі Бардуґо

“Дев’ятий дім” Лі Бардуґо — анонс від Vivat

Проблема трьох тіл. Пам'ять про минуле Землі. Книга 1

Олександр Гнатюк: «Проблема трьох тіл. Пам’ять про минуле Землі. Книга 1»

The Reckoners

Володимир Кузнєцов: “The Reckoners” Брендона Сандерсона

Абрахам Грейс Мерріт

Відгуки та й отаке: “Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи!”

Володимир Кузнєцов: "East of West" Джонатана Гікмена

Beauty and Gloom: Що почитати: 3 книжки про подорожі в часі | Сучасна фантастика

Моцарт 2.0

Grumpy readerka: “Моцарт 2.0”

Танець недоумка

Людмила Смола: «Танець недоумка»

Діти Дюни

Відгуки та й отаке: “Діти Дюни”

Поштова лихоманка

Олександр Гнатюк: «Поштова лихоманка»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори