Юрій Стах: Огляд манґи “Мої вітання Блек Джеку! Том 1″ + міні інтерв’ю з Марією Полегенькою

Юрій Стах
Юрій Стах

Geek, bookworm, reviewer

📜 Автор: Сюхо Сато
📗 Мальсторія: Мої вітання Блек Джеку!
📇 Видавництво: Fireclaw

Почну здалеку. Карантин відчутно вдарив по українських видавцях та заставив їх переглянути видавничий план та формати видання. Так, наприклад, UA Comix у співпраці з БукРі видають багато своїх мальсторій у електронній версії. Книжкові видавці, як от Видавництво Жупанського викладає свого Лавкрафта в електронному форматі. Прикладів більш ніж достатньо. Не залишилося осторонь і видавництво Fireclaw. Більше того, вони запропонували електронну версію рідкісного звіра, для українського ринку мальсторій, а саме — манґи.

Отже, “Мої вітання Блек Джеку!” – це манґа за авторства Сюхо Сато, що налічує в собі 13 томів та виходила у період з 2002 по 2006 роки. Сама назва — це омаж на знамениту роботу батька-засновника Осами Тедзуки  “Black Jack”, де головний герой був також медиком.

Про що манґа?

В центрі історії лікар-інтерн, який на власній шкурі стикається з бюрократичною системою охорони здоров’я Японії. І звісно ця система більше зацікавлена у підтриманні себе ніж у рятуванні людей: бюрократія, корупція, несправедливі умови праці, побори та інше. Головному герою Ейджіро Сайто, який чистий душею та світлий розумом, доводиться якось навігувати у цьому світі і намагатись при цьому рятувати людей.

Манґа ставить перед головним героєм, а отже і перед нами, не одну морально-етичну дилему. Наприклад, чи варто боротись за життя безнадійно хворої людини, якщо утримання хворого вартує купи грошей щодня? З однієї сторони, людина завжди може піти на поправку, кожне життя безцінне і за нього варто битись до останнього. З іншої сторони, бюрократична машина зацікавлена у економії ресурсів, але чи так вже й неправа ця система, адже збережені кошти підуть на порятунок інших пацієнтів.

Звісно я не можу оцінити наскільки це все реалістично описано, бо знаходжусь на відстані приблизно в декілька світлових років від японської системи охорони здоров’я. Однак сама манґа непогана, має пристойне почуття гумору і піднімає важливі питання.

Стиль та малюнок

МВБД часто говорить про складні речі, не соромлячись підкріплювати це суворим візуалом: якщо людина розбилась в автокатастрофі, то вам без купюр покажуть її покалічене тіло. Робиться це не заради шок-контенту, а заради того, щоб змусити читача повірити у паніку головного героя, який бачить це тіло.

Разом з тим, манґа цілком вдало балансує абсолютно комічні, а іноді навіть гротескні, напівкарикатурні моменти. Це додає історії життєвості і глибини, тому що неможливо постійно бути серйозним і розривати собі голову моральними дилемами 24 на 7. Такий чудовий баланс дозволяє відчути світ головного героя і зануритись у нього по самі вуха.

Малюнок у манзі загалом якісний, але здебільшого побутово-простий. Звісно, автор, коли захоче, то може вам видати абсолютно неймовірний розворот, але погодьтеся, витрачати стільки зусиль та часу для того щоб розказати доволі побутову історію, де більшість подій відбувається в межах лікарні з білими стінами, не має особливого змісту.

Щодо гумору, то спеціально пропоную до вашої уваги декілька панелей, щоб ви могли самі оцінити, наскільки це ваш тип гумору.

Підсумок

Чи варта ця манґа уваги? Безперечно! Це якісна робота, автор майстерно використовує візуальну та текстову складові, доносить до читача складні думки в легкій для сприйняття формі. Але майте на увазі – це не фантастика, тут головні герої не будуть махатись один з одним та виконувати квести на 300 сторінок. Це доросла історія, що місцями змусить ваші мозкові шарніри та коліщатка трохи попрацювати.

Моя оцінка 8 медичних масок з 10. Це не шедевр, але дуже гідна робота. Я уже придбав собі наступний том, чого і вам раджу, тим більше що перший розділ першого тому можна купити усього за 1 гривню, а з нього цілком реально зробити висновок про те чи це ваша історія.

Інтерв’ю

Пропоную до вашої уваги міні інтерв’ю з Марією Полегенькою, заступницею директора видавництва Fireclaw.

Чому вирішили публікувати саме цю манґу? Вона не є бестселером і загалом в комюніті не те щоб сильно відома.

Ми давно думали про манґу і спілкувались із різними видавництвами. Буквально одразу після оголошення карантину отримали позитивну відповідь на діджитал розповсюдження саме цієї. До речі, це в нас вона не популярна, а в Японії має великі наклади й навіть виграла декілька нагород. Та вона ще й на часі — про лікарів та їхню непросту долю, боротьбу за життя пацієнтів, самопожертву й протистояння системі.

Чи плануєте видавати у папері?

Все залежить від того, яким буде вихід із карантину для всіх нас, адже зараз багато хто втратив роботу, кошти в людей обмежені, а комікси — зовсім не покупка першої необхідності. То ж, побачимо, яка буде ситуація — не лише з манґою, а й із коміксами взагалі.

Манґа складається з 13 томів основного циклу і 9 продовження. Чи маєте наміри/права на публікацію продовження?

Це напряму залежить від попиту на перші 13 томів. Поки що права маємо лише на них.

Чи варто очікувати від вас іншої манґи в електронному чи паперовому вигляді?

Зараз ми з острахом будуємо плани. Наш видавничий план вже розписаний до початку 2022 року, тому лише надзвичайно висока популярність певних тайтлів може змусити нас “посунути” інших 🙂

Інші публікації за темою

Мої вітання Блек Джеку!

MANGUA-ОГЛЯД: “Мої вітання Блек Джеку!” від Fireclaw

Небесні дракони | Airborne Dragons | Kuutei Dragons

Daniel Woolf: Небесні дракони | Airborne Dragons | Kuutei Dragons

Радіант

#безцензури: «Радіант. Том 1»

Dorohedoro

Daniel Woolf: Дорохедоро / Dorohedoro

Uzumaki

Nerdgasm: «Вир» Джюнджі Іто / «Uzumaki» Junji Ito

Юрій Стах: Огляд манґи “Мої вітання Блек Джеку! Том 1" + міні інтерв’ю з Марією Полегенькою

MANGUA 6.1: Як Geek Journal Наруто і Луффі полюбив або Unlimited Creampie Works

Полум'яні Вогнеборці

Daniel Woolf: Enen no Shouboutai | Полум’яні Вогнеборці

Юрій Стах: Огляд манґи “Мої вітання Блек Джеку! Том 1" + міні інтерв’ю з Марією Полегенькою

MANGUA-ОГЛЯД: РАДІАНТ | Відгук на манґу “RADIANT. Том 1” від Nashaidea

Downfall

Володимир Кузнєцов: “Downfall”

Ательє Чаклунських Капелюхів

Daniel Woolf: «Ательє Чаклунських Капелюхів»

Mangua 5

MANGUA #05: Україна в аніме та манзі або зрада, ганьба, перемога, маджонг і гейші

Mangua 4

MANGUA #04: Страсті за Євангеліоном або яой, титани, два піструни

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори