Знайдибіда.comX
Ну нарешті, нарешті я дочитав «Гарлін» від Стьєпана Шеїча. Цей комікс в Україні видала «Рідна мова». У мене прочитання зайняло близько (!) місяця. Я ще ніколи так довго не читав комікси. У випадку з «Гарлін» довге читання пов’язане НЕ з нудною історію. Вона вирізняється на тлі инших коміксів всесвіту Бетмена. Це довершена розповідь про героїню Гарлін Квінзель і про становлення її альтер-еґо Гарлі Квінн. Тому я так довго читав цю мальовану історію через відволікання то на те, то на се. А також через повернення старого хобі.
Нутрощі закоханих мізків
Комікс «Гарлін» припав мені до душі завдяки гарній та логічній історії перетворення сексуальної Гарлін Квінзель на сексуальну божевільну Гарлі Квінн — пришелепкувату коханку-коліжанку Джокера aka містера Джея. Комікс розповідає деталі того, як молода психіатриня спочатку боїться, після — вивчає, а потім закохується у свого божевільного пацієнта. Тому стає готовою заради на нього на все. Навіть на вбивство доброї до неї людини, приятеля та колегу, який чи не єдиний, хто дружньо ставився до неї у тому хаосі, що коїться в стінах психіатричної лікарні Аркем. Раніше я читав переказ історії Гарлі Квінн у короткій довідці-історії персонажів гри «Бетмен: Психлікарня Аркем», тому коли побачив комікс «Гарлін» на віртуальній полиці, одразу ж придбав — щоб ознайомитися з історією колоритної героїні детально — в баченні пана Стьєпана.
Книгобудова
Примірник ділиться на три розділи. Кожен із них сягає близько 70 сторінок. Нестандартно, адже инші комікси DC, що траплялися мені, були або поділені на 24-сторінкові синґли, або існували монолітною книгою. Тому інколи може й не вийти перед сном «прочитати ще один розділ». Проспиш роботу. Формат українського видання — як у коміксів «Бетмен. Проклятий» та «Блексед» від тієї ж «Рідної мови». Зрозуміло, чому видавництво обрало саме такий великий формат — малюнок Шеїча неймовірний. От чесно, мій словниковий запас дещо обмежений, тому я не можу описати роботу художника в «Гарлін» інакше, як: соковито, різнобарвно, збалансовано, детально. Тому комікс про Гарлі Квінн точно потрапляє в рубрику «Хоч вирізай — і на стіну в рамку вставляй». Але таку красу псувати дуже шкода. З передзамовленням, здається, жодних візуальних матеріалів у подарунок не було. На останніх сторінках книги є гарні роботи. Багато хто хотіли б мати «ікони» Джокера чи/і Гарлі на стіночці в рамочці. Знайдибіда один із них.
Заключне слово
Закінчую цей коротенький відгук такими словами: «Гарлін» точно вартує грошей, які за нього просять. Така краса обов’язково має бути в колекції поціновувачів образотворчого мистецтва, а історія — у колекції кожного фаната Бетмена.
Чекай, це ще не все
Маю ще декілька слів про переклад та верстку «Гарлін». Переклад — шикарний, верстка — шикарна з мінусом. До біди знайшов ще кілька оченяток.
Що зачепило у верстці — сумнозвісна проблема «Рідної мови» з їхнім курсивним шрифтом, що плавно переходить у реґулярний. Дійсно плавно, адже слова гарно зливаються — клинці ледь помітні (світлина № 1). Розв’язувати цю проблему не так уже і складно від слова «зовсім». Не розумію, чому верстальники досі стають на ті граблі.
Наступне в переліку. Як тільки Гарлін не називали. І «Квізнель», і «Крунзель», і «Клинзель». «Гралі» ще ніхто не називав (світлина № 2). Але я розумію, чому під час повторного читання й фінальної редактури цю помилку не знайшли й не виправили — зміну місця літер, якщо вони не на першій та останній позиціях у слові, дуже важко помітити. На жаль.
На світлині № 3 ніби нічого особливого? Ну так. Якщо не поглянути під лупою. Верстальниця вирішила не змінювати символ знаку питання оригінального шрифту, що використовувався в англомовній версії коміксу, на символ українського шрифту. Справді, нічого особливого. Але цей знак питання тепер відвідує мене в страшних снах і голосом хриплої коали із синдромом хронічного бронхіту ставить питання, що закінчуються словами «Хто я?» І він чомусь забарвлений у зелений колір.
Текст на світлині № 4, швидше за все, писали українські перекладачі фільму про Гарлі Квінн. Цікаво, чим вони аргументували відкидання подвоєння «н» у кінці слова «Квінн». А ще цікаво те, що в тексті коміксу подвоєння збережене (і правильно, бо у власних назвах подвоєння зберігається), а в анотації на задній палітурці його загубили.
Частково світлина № 5 мулятиме око всім тим, хто дме новий правопис у маси. У коміксі «Гарлін» він використовується частково. Слова типу «пресконференція» мали б писатися без дефіса, але не сталося, як бажалося.
Ще трапився один ось такий момент, як на світлині № 6. Тут не переверстаний підпис «HOTEL» на одній із будівель. Я собі подумав: «Стій, тут нічого страшного немає, адже в житті теж не всі вивіски перекладені українською, трапляються і «Hotel»-и». А потім згадав, як на попередніх сторінках переклали вивіску «Coffe».
На 7-й світлині може скластися враження, що мова йде про головного Бе-бе-бемена країни, новопризначеного голову Виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеїла Ніколозовича Саакашвілі. Але ні, мався на увазі Бетмен.
І ще помітив таку цікаву штуку: на світлині №8 ніби Робін, а не Roбін, але літеру на його костюмі не виправили.
Деякі моменти, які повторювалися, я не демонструю. Зафіксував лише по одному факту факапів, які знайшов під час прочитання. Сподіваюся, редактори «Рідної мови» виправлять усе, що вище, а також повторно й більш детально переглянуть текст коміксу. І підписи. Я ж теж міг щось пропустити.
І дякую за увагу, читачу/читачко. Далі буде…