Знайдибіда.comX
Висвітлюю проблеми українськомовних мальописних видань. Іноді пишу про кіно, серіали, ігри. Люблю смажену картоплю.
Прочитав «Мор» Андрія Данковича. Непогана розповідь, атмосферна. І хоч вона коротка — 68 сторінок історії, — автору цього мальописа вдалося заінтригувати мене і зацікавити подіями, що там відбуваються.
Якщо ти колись чув/чула про цю графічну новелу (саме так її називає Данкович), але тебе не зацікавила анотація, чи ти ненароком почув/почула щось погане про цей твір, моя порада — краще візьми і скуштуй «Мор» самостійно. Коли я так чи інакше натрапляв на інформацію про цю графічну новелу, ніяк не доходили руки до її придбання. Мене вона не надто цікавила як така. Але коли вже прочитав всі цікаві мені комікси, а нових ще не видали, вирішив взяти «Мор» і «Саркофаг», що кружляли переді мною весь час.
Тепер я знаю, що дарма не наважувався придбати цю мальовану історію раніше. Це ж стосується і «Саркофага». І тепер я чекаю на продовження що того, що того. І приєднуюся до клуба, який постійно задовбує Андрія питаннями «Де другий Мор?» та «Де новий Саркофаг». Треба ще «Війну богів» прочитати. Тоді матиму у своєму словнику ще одне питання: «Коли нарешті домалюєш нову Війну богів?!»
