Знайдибіда.comX
Висвітлюю проблеми українськомовних мальописних видань. Іноді пишу про кіно, серіали, ігри. Люблю смажену картоплю.
Четвертий випуск «Серед овець» вчасно з’явився на полицях крамниць на тлі полицейського безладу, що коїться в нашій з тобою країні. Я не помилився, коли писав назву цього право«охоронного» органу, адже доволі давно вона для мене «полиція». Але повернемося до наших баранів. Кругова порука. Загадковий, але знайомий українському суспільству термін. Дехто з нас знає про нього в теорії, дехто — на практиці. Хтось із нас навіть сам/сама в ній брав/брала участь.
Кругова порука — це коли «свій до свого по своє» переходить рубікон і вступає на темну сторону сили. Потрапивши в жахливу ситуацію і, здавалося б, вхопивши долю за хвоста, Вовк у теперішньому бачить «минуле», і таким же випадковим чином знову його втрачає.
Через жахливу, нещадну й гидку кругову поруку. Корупцію. Деспотизм.
Потрапивши з «волі» в неволю ти розумієш, що насправді… нічого не змінилося. Вовка оточують такі ж тупоголові жорстокі кретини, які розуміють, що народоненависницька система захистить їх навіть від хижака. Варто лише клацнути пальцями. Від хижака, у якого прокинувся його первородний тваринний інстинкт. Хижака, який уже скалить на ворога свої зуби й ось-ось відірве йому кілька м’ясистих кінцівок.
У цьому заґратованому світі зла, здавалося б, не мало би бути місця для променів добра та милосердя. Але світло завжди знаходить шлях, хоча часто його буває недостатньо. Серед овець також буває світло.
І хоч кожен випуск «Серед овець», не винятком з яких є й четвертий, закінчується словами «Далі буде гірше», мене не покидає відчуття, що на нас чекає гепі-енд. Саме так, хоча й у будь-якій трагедії ніхто з поля бою не зійде цілим і неушкодженим. Кожна клітинка душі знайде свій шрам. Але такою є ціна за гартування особистості й побудови майбутнього міцного та сильного суспільства.