42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше. Випуск шостий: Ігор Сілівра

Ігор Сілівра

Зоряна Фортеця продовжує проєкт 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше інтерв’ю з Ігор Сілівра.

 

Як ми вже казали, у правильно сформульованому питанні міститься половина відповіді. Цього разу у продовженні спецпроекту «42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше» це висловлювання особливо доречне, бо наш фантаст тижня вирішив бути дуже лаконічним. Але після вчорашнього довгого матеріалу і перед вихідними - чому б і ні?

Зоряна Фортеця

Ігор Сілівра – письменник, переможець конкурсу “Днів Фантастики у Києві” (2011), постійний учасник та кількаразовий переможець конкурсів “Зоряна Фортеця” та “Азимут”, призер «EuroCon 2014» (Дублін, Ірландія) як найкращий дебютант від України.

Твій перший роман «Цепелін до Києва» – яскравий стімпанк. Цей жанр для багатьох є дуже візуальним і асоціюється з чим завгодно, окрім наукової фантастики. Але і цей роман, і наступні три, сам ти визначаєш як тверду наукову фантастику. Чи є у цьому протиріччя та чому саме НФ?

НФ – це те, що не протирічить існуючій фізичній картині світу. Ну, або згідно інших визначень: це коли автор досить детально описує принципи роботи придуманих пристроїв щоб обізнаний читач зрозумів, що вони не працюватимуть.

Стімпанк (як і інші «-панки») це, скоріше естетика, що ґрунтується на певних засадах. Як от – домінування парових механізмів, естетичні уподобання ХІХ століття та інше Якщо придивитись – то ніякого протиріччя немає. Просто досить складно знайти раціональну причину того, що розвинулись саме парові технології на шкоду всім іншим. Я такі причини знайшов.

Друга ж половина відповіді: я просто люблю придумувати світи. А магія – тільки добре просунута технологія, тому навіть фентезійний світ, якщо він досить детально продуманий належатиме до НФ.

Ігор Сілівра Межа Людини

Зараз тебе знають як автора романів, але чи завжди ти тяжів до великої форми? Оповідання були “пробою пера” чи вони для тебе так само важливі, як і романи?

Ймовірно, друге. Переважна більшість моїх оповідань – якщо й не “проба пера”, то «проба світу», «проба концепції», «проба героя». Тому, якщо ви не впізнали в якомусь моєму оповіданні роману – то я просто не встиг той роман написати.

Яка твоя конкурсна історія? Звісно, тут ми трохи користуємося своїми можливостями самореклами, але розкажи про свій досвід участі у різноманітних конкурсах, і своє ставлення до них раніше і тепер. Чи порадив би ти молодим авторам конкурси, чи краще одразу пробиватися із рукописами до видавців?

 

Все почалося із першого конкурсу “Зоряної Фортеці”. Я туди написав оповідання яке потім увійшло до першого роману. Наступні три конкурсні оповідання теж туди увійшли. А от єдине із яким я виграв “Зоряну фортецю” свого роману ще не отримало.

Поради? Так, конкурси. Конкурси. Іще раз конкурси. (Якщо ви геній далі не читайте). Ви не геній, ви не створите одразу шедевр. Помилки допускають всі, переважна їх більшість однакові і для роману і для оповідання. Але на роман ви витратите купу часу і його набагато складніше переписати. До певного рівня конкурсна критика дуже корисна – і позитивна і негативна. Не менш корисні майстер-класи. Не вважайте, що вас хочуть «заклювати», насправді це не несуттєво. Суттєвий зворотний зв’язок, шукайте в тому піску критики крупинки золота.

Ігор Сілівра Архіпелаг

Таке лаконічне інтерв’ю, що мушу задати ще одне запитання. Ти дуже ретельно працюєш над книжками, опрацьовуєш багато історичного і наукового матеріалу, і вже не приймаєш участі у конкурсах чи інших літературних «веселощах». Чи такому режимі приносить тобі література задоволення, полегшує сприйняття світу, допомагає переживати емоції?

От про конкурси інформація не дуже вірна. Річ у тім, що коли текст «йде» то я усі ідеї записую в тезовому форматі. Тому даю інсайдерську інформацію, що невдовзі на конкурсах буде трохи тісно від мене. Стосовно «чи полегшує сприйняття?» – мабуть так. І вже точно надає певної перспективи, дозволяє не концентруватись на «тут і зараз». Історія не те щоб іде по колу, але хто її не знає – змушений повторювати. А ми всі дуже погано знаємо історію сторічної давності. Я вже говорив, що зазвичай починаю з придумування світу, пробую його оповіданням і тільки потім пишу роман. А світи придумувати я люблю, тож і оповідань буде ще багато.

Інші ІНТЕРВ'Ю

Баляндраси 43

Баляндраси #43 — Віталій Данмер

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ігор Сілівра

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Тала Владмирова

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ігор Сілівра

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Наталка Ліщинська

Андрій Гулкевич

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Андрій Гулкевич

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ігор Сілівра

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олена Красносельська

Ігор Сілівра

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ігор Сілівра

Наталія Матолінець

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Наталія Матолінець

Ірина Грабовська

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ірина Грабовська

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ігор Сілівра

Вишневий Цвіт: Розмова з Павлом Дерев’янком

Михайло Назаренко

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Михайло Назаренко

Олексій Жупанський

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Жупанський

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ігор Сілівра

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Ярина Каторож

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Нам до вподоби Ваші думки, будь ласка, прокоментуйте :)x
()
x
Догори