Астрологи оголосили два дні «Безіменних», тому тримай кілька крутих панелей у цьому тексті. І поки ти їх розглядатимеш, дозволь паралельно троха розповісти про цю мальовану історію.
По-перше, від неї я абсолютно нічого не чекав. Я повівся на розповіді про «продуманий лор» (прим. — «історія вигаданого всесвіту») і нестандартний для спожитих мною раніше мальописів малюнок. Тому й завищених очікувань у мене не було. Я отримав можливість поглянути на нього без картатих чи рожевих окулярів, об’єктивно оцінивши для себе сей мальопис.
По-друге, я його довго чекав. Як, власне, й инші поціновувачі, що надіслали гроші видавництву (на карту для виплат, з комісією, я все пам’ятаю, UAComics) за рік до виходу самого мальописа у наш з тобою реальний світ. Я його пам’ятаю ще як «Безімежі». Угу, було й таке.
По-третє… ну годі, давай без перераховування, бо це тупо. ОТЖЕ.
Дорисований довгорис
Я прочитав «Безіменних», і (інтрига) мені сподобалося (кінець інтриги). У першому томі, який наразі й вийшов, простенька історія, та ця простота не відштовхує. Після споживання останньої сторінки сюжетної лінії залишається бажання читати далі. Але нема хап-хап. Другий том буде невідомо коли. Та коли він все ж з’явиться, хочу дізнатися, хто ж такі ті Безіменні з невідомого війська: яка їхня ціль, звідки вони прибули та для чого викошують усі великі міста однієї з держав на материку Северенті — Родокси. Якщо не отримаю логічної мотивації, буде сумно.
Цікавий факт
У світі «Безіменних» існує держава Мітвох. Якщо раптом ліцензію на видання цього мальописа придбає якесь німецьке видавництво, читачі ся замислят (може й посміються): чого та держава називається «Середою». Якщо у нас Мітвох (нім. «mittwoch» — «середа»), то хай у німецькій версії ця держава називатиметься «Sereda». Щось у цьому є 🤔 Решта термінології багата й вишукана. А ще багато великодних яйок. Я навіть одне знайшов
Рисунок
Тепер, коли ти ся роздивив/роздивила світлини, які я зазнимкував, розповім і про малюнок. Це так звана імітація гравюри на аркуші паперу. Деякі панелі доводилося більш прискіпливо оглядати, аби зрозуміти, що там діється. Переважно у нерозбірливих панелях події відбувалися за сюжетом вночі чи у темних приміщеннях, тож можна скинути це на те, що так і було задумано заздалегідь (ти ж у темряві теж бачиш не все, правда?). Але це під питанням, звичайно. Слід також зауважити, що у «Безіменних» дуже файні краєвиди. Подумати не міг, що чорно-білий малюнок може викликати у мене таке захоплення. Хотів би таку картину собі в рамку й на стінку. Шкода, що з передзамовленням йшов інший рисунок.
Дешифратор
Ну і про лор. Тут Робінзон попрацював як слід. У процесі читання ти ставитимеш собі питання: «що означають всі ці слова і хто такі ті люди?», звертатимеш увагу на якісь дрібнички в рисунку (наприклад, світ «Безіменних» має одне сонце і три супутники), які є важливими (маю підозру й надію) для основної сюжетної лінії. У кінці книги є довідка, де тобі про все детальніше розкажуть. І покажуть. Ти, головне, не забудь і прочитай. Від цього у твоїй свідомості історія отримає ще більше відтінків (наскільки це можливо у чорно-білому мальописі), завдяки чому стане трохи зрозумілішою і насиченішою.
Недоліки
Ну і як же в Знайдибіді без них. Тут без недоліків не виходить. До них відношу відсутність редактури. Не знаю, перечитували у видавництві перед друком текст чи ні, але в мальописі трапляються моменти (і їх дуже багато, насправді) відсутньої пунктуації у потрібних місцях. Використовуються кальковані мовні конструкції «згідно чогось» (мені навіть мій робот-редактор тільки що це підкреслив). Чув, це видання розлітається, як київська перепічка, тож було б пристойно, якби наступні видання цього тому видавництвом були перечитані й відредаговані.
Також мені не сподобався летеринґ. Як на мене, цей мальопис повинен мати більш тематичний шрифт, але не надто мудрий — аби його можна було без зусиль прочитати. Ну і розмір. Розмір тексту в бульках має бути однаковим. За винятком моментів, коли персонаж мовить голосніше чи тихіше.
І ще я здивувався, що тут зовсім немає «звукової складової». Хоча, щойно спало на думку, що панелі були б перенасиченими через особливість рисунку.
Омега
Тут буде коротко. Вважаю, що хороший собі проєкт обрали львів’яни з UAComics. У нього точно є велике майбутнє. Якщо виправлять помилки першого видання, описані вище (x1), і залишать усе те круте, описане вище (х2).
Зчитаємося.
