42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше. Випуск 21: Олексій Декань

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Зоряна Фортеця продовжує проєкт 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше інтерв’ю з Олексієм Деканєм

Самі не віримо, але дісталися до умовного екватору, бо вже 21-й випуск проєкту. І цього тижня ми вирушили до Харкова - одного з рідних для "Зоряної фортеці" міст. А наш гість сьогодні розповість один із секретів того, як домовитися із видавцем про друк книжки. Вже цікаво? Зустрічайте Олексія Деканя. Олексій також брав участь у конкурсах від "Зоряної фортеці".

Зоряна Фортеця

Олексій Декань — український письменник-фантаст. Із дружиною та двома синами мешкає у Харкові. Працює дизайнером, перекладачем, сценаристом. В минулому соліст рок-гурту Sarah Said.

Пише книги в різних літературних жанрах, таких як трилер, містика, наукова фантастика, фентезі, детектив та дитячі книжки. З-під пера автора вийшли романи «Коріння Всесвіту», «Алфавіт для Андроїда», «Силуети — Проект Kinesis», «Нурлінь», дитяча книжка «Сонячний Зак» та поетична збірка «Уламки кривого дзеркала». Співавтор збірок «Пташка», «Гіркі сливи», «Тонка Грань» та «Форми Руйнації». Олексій також є членом журі декількох літературних конкурсів.

Ваш роман “Нурлінь” написано у досить рідкісному для української фантастики останніх років піджанрі технофентезі. Чим вас привабив саме цей піджанр?

По-перше, я сам, як читач, полюбляю книги, які поєднують в собі декілька жанрів. Наприклад якщо детектив – то з домішками містики, тощо. Стосовно книги «Нурлінь», там довга історія, але спробую її скоротити. Цей текст я почав писати ще в далекому 1999-му. Детально промальовував вигаданий світ та персонажів. Ще підлітком мріяв про те щоб стати письменником. Але в якийсь момент свого життя я вирішив знищити усі свої рукописи і рухатися далі. Та все ж бажання писати книжки не відпускало. І коли я вже став автором, якого видають, то вирішив повернутися до світу «Нурлінь». Перші розділи я спробував відновити з пам’яті, але взагалі текст зазнав чимало змін, що пішло книзі тільки на користь.

В 2015му книга виходила окремими частинами російською мовою під назвою «Сокіл Реготун» у київському видавництві «Книгоноша». Пізніше я вирішив зробити оновлену адаптацію українською мовою, додавши до тексту досі не опубліковану заключну частину.

Чому Технофентезі? У мене була ідея створити текст, якій плавно переходить з одного піджанру в інший. Коли читач відкриває книгу, то йому може здатися що спочатку він читає пригодницький роман, потім розуміє що це все ж таки фентезі, далі за сюжетом текст вже можна охарактеризувати як стімпанк, а фінал нам показує, що книга насправді є космооперою чи навіть НФ. Можливо для когось це прозвучить як якийсь вінегрет. Але не лякайтеся, якщо ви є шанувальників хоча б одного із цих піджанрів, книга вам обов’язково сподобається. Тим паче це перша в Україні книга з настільною грою на форзаці.

Лімітований наклад «Нурлінь» розійшовся менше ніж за тиждень, що говорить про певний інтерес читачів то цього жанру. Але, на жаль, через пандемію я ще продовжую шукати хороше видавництво для цієї книги.

Ви вважаєте себе професійним письменником, прагнете ним бути? Чи література залишається лише однією зі складових вашого життя?

З 2014-го було видано близько 15-ти моїх книжок та збірок. Не буду брехати, що на початку я тішив себе ідеєю, що зможу заробляти виключно книгами. Для цього я пробував себе в різних жанрах, навіть в дитячій інклюзивній літературі. Дуже швидко я зрозумів що бути письменником це більше покликання, ніж професія. І це покликання потребує чималої посвяти та жертв. Іноді це час, іноді навіть власні фінанси. Реальність така, що навіть відомі дипломовані автори, які видають по п’ять книжок на рік, повинні ще десь працювати, щоб годувати свою родину. Бо цифри в українському книговиданні дуже невтішні. Проста математика показує, що навіть якщо ви видасте 5-10 книжок на рік середнім накладом, то поділивши на авторські роялті (а це 5-10% від ціни закупівлі) ми навіть не отримаємо мінімальну заробітну платню, і це ще при урахуванні того, що книжки будуть розпродані.

Тому, як і багато інших українських авторів, я продовжую займатися цією справою з єдиної причини – тому що я це люблю. І сподіваюся що з часом попит на книжки в Україні збільшиться, а отже і наклади та авторські роялті. Вірю, що колись не лише окремі мегавідомі українські автори зможуть сказати, що написання книг є єдиним джерелом їх прибутку. Хороша новина – книги можна перевидавати. Зрештою, автори можуть розглядати свої написані книги як акції. Якщо бути терплячим, і не зникати надовго з інформаційного простору, свого часу ці акції зростуть в ціні.

Як і Ярина Каторож, з розмови з якою починався наш проєкт, ви самі робити обкладинки для своїх книжок. Так було з самого початку, чи після доволі поширеної ситуації: “О, ні, чому видавець обрав саме таку обкладинку!”?

Я є приватним підприємцем, головним КВЕдом у мене зазначено що я працюю в сфері графічного дизайну. Виключно ця професія і є моїм основним джерелом прибутку вже 20 років. Ще в 2000му я сам зверстав та графічно оформив свою першу поетичну збірку. С тих пір я працював з багатьма іноземними та українськими видавництвами. Робив навіть обкладинку американського видання, співавтором якого був сам Шварценеґґер. Один американський автор побачив обкладинку, яку я зробив для українського видання його книжки, і попросив її також адаптувати для американського перевидання.

Тому є зовсім природнім те, що оформленням своїх книг я займаюся сам. Це дозволяє мені повністю втілити мою власну ідею. До речі це є певний козир, який я завжди використовую: шукаю директора видавництва, показую йому вже готову обкладинку і двома реченнями описую сюжет. Майже завжди це спрацьовує, книгу швидко беруть, читають і готують до видання. Часто така співпраця з видавцями закінчується тим, що я починаю працювати на видавця в якості дизайнера, а не тільки автора.

Хоча зараз я все частіше спілкуюся з відомими українськими художниками та ілюстраторами, і можливо мої нові книги будуть оформлені майстрами, які знаються на цій справі краще за мене. Думаю я вже морально готовий до такого кроку.

 

Популярні публікації

Інші ІНТЕРВ'Ю

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

MANGUA 15: Шьоджьо від NashaIdea або як Торі манґу про путіна просувала

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

MANGUA 14: Манхва Паросток або як видавництво Видавництво манґу про Гітлера видавало

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Баляндраси #45 — Віктор Губарев

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Тіна Гальянова

Дарія Піскозуб

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Дарія Піскозуб

Макс Кідрук

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Макс Кідрук

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Мальописи в Україні — підсумки 2020

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Третя Паралель: презентація видавництва Боривітер

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

MANGUA #12: Кіберпанк в аніме та манзі, або *** тебе, *** твоїх батьків та *** твою черепашку

Наталія Щерба

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Наталія Щерба

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Ігор Баранько: інтерв’ю з Володимиром Кузнєцовим

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Олексій Декань

Зоряна Фортеця: 42 фантасти про Неймовірне, Літературу і Все Інше — Наталія Довгопол

Підписатися
Повідомляти про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Будемо раді дізнатися Вашу думку про публікацію :)x
()
x
Догори